Автор: Адміністрація

Одна з вакцин проти COVID-19, які використовує Україна, – AstraZeneca. Це векторна вакцина, яку розробила шведсько-британська компанія AstraZeneca разом з Оксфордським університетом. Вакцина, вироблена в ЄС, має торговельну марку Vaxzevria, в Південній Кореї – AstraZeneca-SKBio, в Індії – Covishield. Схвалена ВООЗ, ЄС, Канадою, Індією та багатьма іншими країнами для екстреного використання. Застосовується для всіх, старше 18 років. Ефективність вакцини За останніми даними досліджень у реальних умовах, тобто після того, як десятки мільйонів людей у всьому світі щепилися цією вакциною, дві дози AstraZeneca захищають від важкої хвороби та госпіталізації з ефективністю 92% для штаму коронавірусу Дельта та 86% для штаму Альфа. Джерело: bit.ly/UK_delta Різні дослідження показали, що вакцина на 80% зменшує ризик заразитися коронавірусом (bit.ly/3F0LtNe) та майже у два рази зменшує ризик інфікувати ваших невакцинованих близьких і рідних, якщо ви все ж…

Вакцинація – це єдиний ефективний спосіб подолання пандемії COVID-19. Стратегічна мета, яку ставить Міністерство охорони здоров’я, – сформувати в українців колективний імунітет до смертельно небезпечної хвороби. А з цією метою потрібно, аби щонайменше 70% дорослого населення імунізувалися. Сьогодні як в Україні, так і у світі існує недовіра до вакцин проти COVID-19. Це попри те, що в історії сучасної медицини та фармацевтичних розробок ще не було настільки прискіпливої  уваги до окремого лікарського препарату, як до цих вакцин. Одна з причин такої недовіри – поширення неправдивої інформації щодо вакцинації. У цьому розділі ви знайдете найпоширеніші фейки на цю тему та дізнаєтеся, чому не варто їм вірити. Пам’ятайте, що правдиву й вичерпну інформацію про вакцини можуть надати тільки медики. Не довіряйте неперевіреним джерелам, дотримуйтеся інформаційної гігієни. І знайте, що вакцинація – це важливий…

Відповідно до постанови КМУ від 27 листопада 2019 р. № 1074 для гарантованого забезпечення надання вторинної (спеціалізованої) та госпітального етапу екстреної медичної допомоги відповідно до потреб населення госпітального округу та суміжних госпітальних округів, поступового формування спроможної мережі надавачів медичних послуг визначаютьсяопорні заклади охорони здоров’яна період до трьох років. До опорних закладів охорони здоров’я відносяться комунальні та державні заклади охорони здоров’я, функціональні потужності та об’єм медичної допомоги яких відповідають або можуть бути підвищені для визначення їх багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування першого або другого рівня; інші заклади охорони здоров’я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу і визначаються з урахуванням пріоритетів розвитку сфер охорони здоров’я, затверджених МОЗ. Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної Методики формування мережі робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій…

Коли критикують медреформу, зазвичай кричать, що нічого не змінилося і стало лише гірше. Одна з причин такого обурення – частина українців досі не розрізняє "первинку" (сімейні лікарі, педіатри, терапевти), де реформа почалася і триває, і "вторинку" (вузькі фахівці, лікарні), яку ще навіть не чіпали.Але почнуть. За законом "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", з 1 січня 2020 року усі медзаклади України мають перейти на нову систему. Що буде з зарплатами лікарів, куди підуть найперше гроші, чи буде скорочення лікарень і яке, за що пацієнту доведеться платити, а що йому покриє держава – на ці питання "Українській правді. Життя" відповідає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.– Загалом модель буде така. Є сімейний лікар. Від нього буде направлення. З ним пацієнт іде в лікарню чи поліклініку, – пояснює Ковтонюк. На вході буде знак, чи є договір з…